Мій славний брате, добрий брате, Ти надто скоро відлетів, Залишив рідних, близьких, хату... Невже ти жити не хотів ? 😭😭😭 😭😭😭 😭😭😭 Чому забрав тебе Бог рано ? Душа твоя в небесній млі. Настала вічність невблаганна - Залишитись в сирій землі. Ой, не набулись ми з тобою, Ще скільки було мрій, думок... Прийшов зненацька, як з грозою, Той роковий сестри дзвінок. Не встигли ми наговоритись,- Мене забрала чужина. Подібне не могло й приснитись: Біда прийшла така страшна. Я згадую дитинство наше Й лі

Розповідь матері про її сина-героя, який загинув на війні. Вона згадує, як він став героєм, як відправився на фронт, а вона чекала його повернення. Тепер вона розмовляє з ним, як з живим, і не може повірити, що він помер. Вона вірить, що герої не вмирають.